я знаю так. нам ще стає простору.
у снігу.
ти лежиш, я належу.
ще стає часу
на землі.
ти стоїш - я не встою.ю

ми красиво лежали
там на кухні пахло динями
лінії літер мотали на дотик
на пальці
пускали у волосся
у воду до пам"яті

лежали коли долілиць
гріли животи об землю
змикали очі од сонця
там високо як

а тоді стояли
усередині ватрою
обіч на дорогу (вказували)
з-понад у воді (світились)

стане простору
буде часу


та що ж, коли не знаємо як
нам
у просторі з часом
як
у хроносі з топосом
бути