я дивитимусь на тебе
як і досі
ніколи цільно інколи
зовсім.
забуваючи
навіщо дивлюсь
просто так
повелося.

не римую із лосем
і навіть з волоссям
бо вже зрозуміло
що слово - здалося
не як примара
а як боєць
бо не віслава
й не єжи й не лєц

можна я просто отут.
буду дивитись на тебе
можна - я вимкну звук.
світло ж залишу - із неба.