наше фіалкове

не сліпи мене фарами дальнього бачення

зліпи з мене небо, і завжди люби за призначенням.
перед світанком постав чайник на вогонь
дай відчути на скронях світло своїх долонь

     ти зі світла я із води. лови мене за руку й за собою веди
    ми - веселкою в небо ми- до нашої свободи
     ти із вітру я із води. лови мене за руку й за собою веди
     до свої снів тихо вночі мене забери

а під моїм хребтом вночі танцюють комети
хтось малює їх завчасно під трафарети
і в твоїй голові на вечерю світанки( або сніданки)
ми звичайні нелюди середньої ланки

терпко, приторно під пальцями, під язиком
де захований мед заллєм молоком
лепіт твоїх у вухах щоранку, трепіт моїх щоночі
гайда стопити в небо, заплющивши очі