ох ніченько.. посидиш зі мною трішки?
будем їсти яблука й лускати горішки,
надягнемо валянки на наші мерзлі ніжки,
утопим погляд у мерехливих тінях свічки..
знаєш, нічко, сьогодні ти мій рятунок й моє серце.
хто ж навчив заплітати ті думки неслухняні?
право, добродійко, як тобі се вдається?
вдихати спокій, певність, мрії полум'яні..
пасибі тобі, моя каво. сього разу я вип'ю тебе до краю.