Рухи у дощ стають плавнішими
Руки - плавниками
Опіки стають родимками
Майже чорні
Твої погляди на шкірі
Вже і так є опіками
Дай-но подивлюсь
Дивно. Не відображають -
Повно виражають
Сутінки. Ти темнієш
І падає
Небо

Наприклад, побачити.
Дивись. Ти будеш дивитись.
В тобі виростає зір, коли.
Зразу зробитись зримими
Це як молитись
В момент коли зріз
аєш поглядом віти і
Вітер вростає в зіниці
Немов у квіти

Все. Досить дивитись.
Станеш, ще чого доброго,
Тут і зараз. Світом радіти.

співати померти кричати
голосно вчасно чи заздалегідь
сонце і смерть як два потерчата
волають і дивляться завжди услід

сонце і смерть то звісно ж ти.
навпіл горло своїм язиком -
хлещуть хлюпочуть слова німоти
кров моя стелиться. часом без ком.

Сонце примикало до грудей до ночі
Змикало повіки пелюстки вгорі
Було вже надвечір. Настільки глибоко
Що я замикалась в собі

Плавимо синці
синя отрута
Болю й блювоти
П'ємо все за раз
Не змикаючи глаз
Не смикай мізинцем
Коли попустить
Не ступай на промені
Перечепишся
Бачиш, тепер тільки родимки
Згодуємо їх рибам
Риби риби ну беріть

Все.
Світло.
Малюй.

збираємо квіти.
рясні. ясні. у сні.
снідаємо ледве
дивлячись на квіти
на око очі дні
як слина
густі трункі масні.
а потім раптом дощ
не так
аж вдерся
за шиворот і в рот
і по столу
наші дні і квіти
стирає контури
вже й плавники
вже шелестять
і вгору
риби
летимо
незримо
несміливо
і плаче дощ
не хочу летіти
хочу на землі
з тобою
збирати квіти
і снити снити снити
і снити
сни.