тьмяна кімната обросла м'ятою
ніч знімає м'яті речі
оголяє кути і ти – розібезп'ятою
обмуровуєш стіни  для втечі
висушуєш дороги до сказу
витоптуєш море образи
обіцяй, що всюди крім неба щоразу
шукатимеш дороговкази.
oбіцяй ступати по склу лише взутою
вогнем лопотати тоді коли ніч
щоразу як руки замастиш мазутою
згадати про мене, хоча б мимохідь.