воскресенье, 16 марта 2014 г.

бо ти ж не вміщаєшся в словах
бо словами щипаєш
емануєш, вкрапляєш, дощиш
бо слова - відцвівша кульбабка
твоїх риб
що мов зерня в нас
породжують нових (риб)
і пливуть - углиб

та ж бо не вміщаєшся ти у словах
тебе вмістить хіба лиш небесний дим
уроборос в океану твого очах
позакручував райдуги диво-рим

бо словами окропиш землю
і земля віддячить теплом
бо слова - твої милі діти -
твоя плоть, зап'ю молоком.

Комментариев нет:

Отправить комментарий